19. лис. 2022,
Немає коментарів
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ ЖУРАВНЕНСЬКОЮ
ПРОТЕСІВСЬКОГО КЗЗСО I-II СТ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ
ПРОТОКОЛ № 6 ВІД 31.08 2022 Р РІШЕННЯ СЕСІЇ №_ ВІД
ПРОТЕСІВСЬКОГО КЗЗСО I-II СТ.
ЖУРАВНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА ПЕРІОД 2022- 2025 НАВЧАЛЬНІ РОКИ
1. Вступ
У мальовничому куточку Львівщини, на межі Івано-Франківської області розташований Протесівський КЗЗСО, що відноситься до малокомплектних шкіл.
Проблеми сільської школи сьогодні хвилюють багатьох, бо це проблеми збереження нашої духовності, національної самобутності, природної чистоти і гармонії. В сільській освіті було завжди не легко, та зараз вона перебуває нелегкі часи.
Школа у віддаленому невеликому селі являє собою єдине джерело культури. Такою є наша школа.
Цінності нашого закладу:
·безпечне та комфортне середовище дитини;
·довірливі взаємини між учнями, вчителями та адміністрацією та батьками;
Місія школи:
·виховання конкурентно- спроможного господаря своєї землі, відповідального за оточуюче середовище, сумлінного, чесного, здатного творчо мислити та глибоко розуміти традиції українського народу;
·забезпечити рівний доступ до освіти;
Підготовка Стратегії розвитку Протесівського КЗЗСО І-ІІ Журавненської селищної ради на 2022-2025 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.
Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готової до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.
Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.
Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.
Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:
– організація освітньої роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України «Про освіту», підтримка обдарованої молоді;
– створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти попередження булінгу;
– організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;
– професійний розвиток педагогічних кадрів;
– забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;
– забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.
Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.
2. Загальні положення
Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.
Новий Закон України про освіту та Концепція НУШ орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна;підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.
Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:
– орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;
– здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;
– володіння іноземними мовами;
– наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;
– високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;
– вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;
– готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;
– формуванню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.
Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.
Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:
· толерантність;
· висока комунікативність;
· творча активність;
· рефлективність;
· емпативність;
· сенситивність.
В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на застосування сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи».
Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті – виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості – громадянина України.
Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими – фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього – будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі педагогіки партнерства – тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».
3. Загальна стратегія розвитку закладу
Освіта сьогодні – це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що надання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно компетентнісно орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характеристики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат – модель компетентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку життєвої компетентності.
Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.
Проблеми, які ставить перед собою колектив :
1. Всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей; формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей;
2. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.
3. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги» з метою підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору
Керуючись концептуальними засадами нової української школи, головним девізом своїм вважаємо висловлювання:
«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»
Заклад досліджуватиме відповіді на запитання:
· Який заклад освіти потрібно дитині в сільській місцевості, де поряд немає позашкільних центрів розвитку?
· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?
· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?
Загальна мета діяльності закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання та компетентності, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.
4. Розвиток життєвої компетентності
Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.
Реалізація цілей і завдань здійснюється через
• управлінську;
• дидактичну;
• виховну;
• науково-методичну;
• суспільно-педагогічну діяльність;
• діяльність психологічної служби.
5. Управлінський аспект
Мета управлінської діяльності : координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.
Основні завдання:
1. Управління якістю освіти на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.
2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.
3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.
4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.
5.Створення умов для безпечного навчання під час воєнного стану (укриття).
6.Сприяти побудові індивідулбної траєкторії учня, створити єдиний інформаційний простір.
Шляхи реалізації:
1. Впровадження в практику роботи школи інноваційних технологій.
2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.
3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.
4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.
5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.
6. Створення електронних журналів та щоденників в освітньому процесі.
Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:
• загальні збори;
• педагогічна рада;
• рада школи;
• учнівське самоуправління;
• громадські організації.
Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.
Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування.. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про діяльність закладу протягом навчального року, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.
При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.
З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.
6. Методичний аспект
Мета методичної роботи закладу : створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника
Основні завдання:
1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.
2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.
3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.
4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.
Шляхи реалізації:
1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.
2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.
3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.
4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.
7. Виховний аспект
Мета виховної роботи: сприяння в розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.
Основні завдання:
1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.
2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.
3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.
4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.
5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.
6.Затвердження культури здорового способу життя.
Шляхи реалізації
1.Організація і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики
2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій;
3. Здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО.
4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання школярів; спрямувати виховну роботу на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.
5. Створити оптимальні умови для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.
6. Організувати діяльність закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу;
7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.
8. Психолого-педагогічний аспект
Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:
• індивідуальних особливостей;
• здібностей;
• умінь та навичок.
Основні завдання:
1. Створення:
– ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;
– умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;
– умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.
2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:
• стійкої мотивації до здобуття освіти;
• високої духовної культури;
• моральних переконань;
• трудового виховання дітей.
3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.
4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:
• діагностики особистісного розвитку;
• ціннісних орієнтацій;
• соціального статусу;
• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.
5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.
Шляхи реалізації:
1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:
• здібностей;
• схильностей;
• потреб;
• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.
2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.
3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.
4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.
9. Модель випускника:
Моделлю випускника є громадянин держави, який:
– має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;
– є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;
– уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;
– уміє критично мислити;
– здатний до самоосвіти і саморозвитку;
– відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;
– уміє опрацювати різноманітну інформацію.
10. Фінансово-господарський аспект
Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.
Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.
Матеріально-технічне забезпеченняумов реалізації Стратегії розвитку закладу потребує:
• створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;
• окультурення території закладу;
• заміна комп’ютерної техніки;
• поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;
• поповнення бібліотечного фонду.
11. Очікувані результати
Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми, сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.
Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в школі сприяє:
розкриттю та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
удосконаленню мотиваційного середовища дитини;
широке застосування методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проєкти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.
особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;
підвищення професійної майстерності педагогів шляхом проходження сертифікації;
накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);
здійснюється комп’ютеризація освітнього процесу;
здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;
посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;
створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;
упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності